РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в умовах воєнного стану
З інформацією про загрозу життю чи здоров’ю дітей, вчинення правопорушень стосовно дітей також можна звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, центрів соціальних служб / інших надавачів послуг, фахівців із соціальної роботи, спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, органів прокуратури, уповноважених органів з питань пробації, спеціалізованих служб підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Повідомляти про випадки вчинення правопорушень до поліції і надалі можна за номером -102.
Крім цього функціонує єдиний номер українських екстрених служб 112. Додаткові номери екстрених служб в Україні: 101 – служба порятунку, рятувальники;
103 – швидка медична допомога;
104 – газова служба.
Урядовий контактний центр (консультації з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі насильству стосовно дітей – 1547;
Отримати консультації та психологічну підтримку можна також за телефонами:
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді (консультування дітей та молоді щодо проблем в особистих стосунках, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження, консультації психолога, юриста та соціальних працівників щодо випадків порушення прав дитини) – 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного);
• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного). За ініціативою Офісу Президента України, спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Міністерством соціальної політики України створено чат-бот у мережі Telegram „Дитина не сама” (@dytyna_ne_sama_bot), який допомагає дітям у складних ситуаціях під час воєнного стану.
Поради учителям "як працювати з учнями переселенцями"
1. Знайомство з дитиною( ПІБ, звідки приїхав).
2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.
3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все
. 4. Приділити більше уваги саме в навчанні.
5. Організувати спілкування дітей з дитиною- переселенцем.
6. Дозвольте їм сумувати, але слідкуйте за їх емоційним станом. У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців.
7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.
8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма учнями не проявляйте жалість до них.
9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона закрита.
10.Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини.
11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку. Не вживати слів "бомба", "граната", "не бійся", " викинь це з голови", "страшно". Вживайте "тривожно", "схвильовано*, "напружена ситуація". Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.
12. Не треба навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість .
13.Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.
